Брацило Марина

Шовкова держава

Наш Формат 2014 р. 336 ст. , обкладинка: м'яка, матова

оцінок: 1

Продано, немає в наявності

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

Що таке сучасна українська поезії? Чому поезію взагалі слід читати? Які на сьогодні в Україні існують літературні покоління? Хто такі «дев’ятностики» в поезії? До якого покоління належить авторка? Попри певні тенденції занепаду сучасної поезії у Європі (бо поезія не є комерційним жанром), ми можемо спостерігати величезний «бум» в Україні, на пострадянському просторі та в країнах Центрально-Східної Європи. Щороку з’являється багато талановитих імен, але, на жаль, вони відомі лише у вузьких колах шанувальників.
Видавництво «Наш Формат» долучилося до літпроцесу і видавши останню поетичну книгу запорізької поетеси Марини Брацило «Шовкова держава», яка трагічно загинула наприкінці червня 2013 року. Творчість Марини, яка безперечно вже зробила свій внесок у історію української літератури до генерація українських письменників, представники якої почали друкувати свої твори у 90-х роках минулого століття. Цей термін створений за аналогією до терміну шістдесятники та вісімдесятники. Основу генерації становить велика група молодих літераторів, яка сформувалася завдяки реалізації проектів антологій видавництва «Смолоскип» — «Молоде вино».
Явище «дев'яностників» об'єднує як ностальгійну спробу реставрації українського модерну 20-х років, так і постмодерністські рефлексії. За словами відомого есеїста та політолога Андрія Окари, Марина Брацило - це перша жертва покоління, що увійшло в літературу в 1990-х і поки що не встигло розродитись. Додамо, що творчість Марини це щось живе, справжнє, ясне, аутентичне, східноукраїнське, степове, махновське, прозоре. Загалом, ця книга про живі світлі спогади дитинства. Тож всі персонажі і мешканці «Шовкової держави» вірять і розчаровуються, люблять і ненавидять, знаходять і втрачають. А ще вони свідомі того, що найбільша людська цінність це прадавня пам’ять свого родоводу, яка живить кожного з нас.
Довідка про авторку: Поетеса Марина Брацило народилася в Запоріжжі 2 грудня 1976 року. Вищу освіту здобувала в Запорізькому державному університеті на філологічному факультеті за спеціальністю українська мова та література (19941999 роки) та в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України на аспірантурі за спеціальністю етнологія (19992004 роки).З 1997 року член Національної спілки письменників України. У 19981999 роках — голова Запорізького обласного літературного об'єднання імені М. Гайдабури. Участь у літературних конкурсах: Запорізька обласна премія для обдарованої молоді (1993, 1995 рр., лауреат); Міжнародний конкурс молодих літераторів «Гранослов» (1994,1995, дипломант); Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (1997, відзнака); V Всеукраїнський фестиваль «Лір» (1997, лауреат). Поетичні збірки: «Хортицькі Дзвони» (1995), «Благовіст» (1996), «Мелодія вічних прощань» (1997), «Сонцетяжіння» (2001), «Чотири пори любові» (2006) та «Шовкова держава» (2014).Учасник Всеукраїнського збору молодих літераторів (1998) та Всеукраїнської наради «Молода література і державність України» (1999). Багаторічний учасник Всеукраїнського семінару творчої молоді України в Ірпені. 17 червня 2013 року поетеса трагічно загинула. Окрім того, до сороковин зі смерті Марини Брацило запорізькі журналісти підготували програму «ЛітПроСвіт», у яку увійшли спогади різних колег та друзів поетеси.