Плохій Сергій Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності

Плохій Сергій

Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності

КСД 2021 р. 512 ст. , обкладинка: Тверда
розмір: 220х150 мм.

оцінок: 1

569 грн.

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

«Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» — це ґрунтовне дослідження професора Гарвардського університету Сергія Плохія, в якому автор цікаво й доступно повідає українську історію від часів Геродота до російсько-української війни на Сході.

Історія України в контексті світових політичних процесів

Останніми роками історія становлення нашої держави зацікавлює все більше й більше українців. Втім, самотужки осягнути купу наукового матеріалу важко. Не повестись на міфи чи російську пропаганду, яка досі залишається фундаментом знання частини західних дослідників, не пропустити щось дуже важливе для розуміння контексту — все це має зробити людина, яка прагне розібратись в історії країни.

Є варіант значно легший — це купити книгу «Брама Європи» Сергія Плохія і вдумливо прочитати її. Автор проведе вас від початку історії наших земель і до часів російсько-української війни на Сході. Мова його проста, а пояснення, втім, дуже вдумливі й деталізовані. Текст зрозуміє навіть той, хто всі шкільні уроки історії проспав за останньою партою. Ця книга — незамінний путівник для тих, хто лише починає знайомство з історією і потрібне дослідження для знавців науки.

Сергій Плохій про написання «Брами Європи»

Нонфікшн починається з передмови Плохія, з перших рядків якої автор визначає місце України в світовій історії. Голосування нами за Незалежність у грудні 1991 року списало Радянський союз у смітник. Саме Помаранчева революція дала спільну назву «кольоровим революціям», що хвилями пройшлися й сколихнули авторитарні режими від Лівану до Сербії та від Грузії до Киргизстану. Назва книги символізує фундаментальну роль українських земель в історії.

«Для читача на Заході, насамперед, потрібно було пояснити – що таке Україна, і чому знайомство з українською історією має бути цікавим. Поштовх був, звичайно, через війну й ті події, які зараз переживає Україна – потрібно було розкрити історичне підгрунтя цієї війни, і взагалі історію регіону. Тож, це було головним завданням, і його вдалося досягти, фактично, через інтеграцію історії України у світову історію»

— Сергій Плохій в інтерв’ю для Укрінформ.

Від першого історика України до анексії Криму

Плохій веде відлік історії українських земель від Геродота — самого батька історії! До його праць греки вважали це місце краєм варварів і місцем ігрищ богів. Далі читач просувається розділами й періодами становлення: дізнається про появу слов’ян, добу вікінгів в Україні й утвердження Київської русі.

Плохій не лише переповідає класичні легенди про князів і княгинь, а й аналізує їх з неочікуваної точки зору. Скажімо, правительку Ольгу часто презентують вдовою Ігоря, яка з горя й гніву чинила помсту. Автор аналізує джерела походження історій про жінку й пропонує іншу причину, чому правителька вдавалась до таких жорстоких розправ зі спалюванням міст чи людей живцем.

Історія написання книги «Брама Європи»

Ідея створення «Брами Європи» зародилась під час подій 2013-2014 років. Тоді інтерес до України у світі значно зріс, але не було жодної книжки, що вміщала би близько 2000 років і актуальну політичну ситуацію на той момент. Плохій вирішив: це дослідження має створити він. Під час презентації видавцю автор сказав, що прагне створити настільки компактний текст, аби купити «Брама Європи» і прочитати можна було за переліт від Нью-Йорка до Києва. Вийшло трошки довше, втім немає кращої книги для першого знайомства з історією України.

2018 року «Брама Європи» отримала Шевченківську премію в галузі публіцистики. Це визнання того, що Сергій Плохій запропонував універсальний підхід до розповіді про Україну: книга спочатку була опублікована англійською і розраховувалась на західну аудиторію. Дослідження здобуло визнання там, а потім завоювало українського читача.