Королів-Старий Василь Василь Королів-Старий. Вибране: художня проза, спогади

Королів-Старий Василь

Василь Королів-Старий. Вибране: художня проза, спогади

Ще одну сторінку 2024 р. 320 ст. , обкладинка: Тверда
розмір: 170х130 мм.

оцінок: 1

Немає в наявності

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

Продовжуємо досліджувати незвідані стежки української літератури

Багато хто з нас виріс на казці про Хуху-Моховинку, однак решта творчого доробку Василя Короліва-Старого залишилася маловідомою для українського читача – нова книжка з серії «Рядки з тіні» виправить це, познайомивши вас з кількома його маловідомими творами.

Тут ви знайдете три його прозові твори, які передадуть буденність очима дітей, адже Василь передусім запам’ятався як письменник творів для дітей та юнацтва – це «Галюцинація», «Милосердний самарянин», а також «Панахида».

У виданні також розміщуються його спогади «Згадки про мою смерть», які стали одним із останніх його творів.

Чому варто прочитати книжку «Василь Королів-Старий. Вибране»?

Книжка з серії «Рядки з тіні», яка дозволяє поціновувачам української літератури більше дізнатися про забуті та маловідомі імена.

У цій книзі ви матимете змогу глибше познайомитися з творчим доробком Василя Короліва-Старого, автором відомим передусім завдяки своїй казці про Хуху-Моховинку.

Видання містить начерк про біографію автора, прозові твори Василя «Галюцинація», «Милосердний самарянин», «Панахида», а також його спогади «Згадки про мою смерть»

Про автора

Василь Королів-Старий

– український громадський діяч, письменник, видавець, член ТУП та один із засновників Української Центральної Ради. Він брав участь у революційному та українському національному рухах, внаслідок чого був ув’язнений. Коли його звільнили, він почав займатися журналістикою й став дописувачем газет «Рада», «Хлібороб», «Засів». З 1917 року Василь почав працювати у видавництві «Час», а також став першим редактором часопису «Книгарь». 7 березня 1917 року був обраний до складу членів Української Центральної Ради від ТУП. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Він також був членом ради Київського товариства «Просвіта». У 1919 Василя було відряджено з дипломатичною місією до Праги, де він і залишився жити до кінця свого життя. Творчий доробок Василя складається з численних статей, збірок казок, романів для дітей та дорослих, а також спогадів про Симона Петлюру.