Каппеллер Андреас Нерівні брати. українці та росіяни від середньовіччя до сучасності

Каппеллер Андреас

Нерівні брати. українці та росіяни від середньовіччя до сучасності

Книги - ХХІ 2018 р. 320 ст. , обкладинка: тверда
розмір: 84х108 1/32 мм.

оцінок: 1

Немає в наявності

199 грн.

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

Анексія Криму та окупація частини Донбасу спричинила військовий конфлікт між, здавалося б, близькими Україною і Росією, «рівними серед рівних братами». Однак, ще починаючи від XVIII ст., для російсько-українських взаємин характерна асиметричність, яка сягнула апогею в ХІХ ст., коли Росія вважала «малоросів», як називали тоді офіційно українців, частиною «всеросійського» народу й заперечувала наявність у них самобутньої історії. Такий підхід досі зберігся в Росії і доволі поширений на Заході. Андреас Каппелер протиставляє йому перспективу histoire croisée (перехресної історії), яка передбачає вивчення триваліших взаємин, трансферів, контактів і конфліктів між державами, суспільствами, націями й культурами, а також процеси їхнього розходження, дистанціювання та дивергентного розвитку від середньовіччя до сучасності.
Видання здійснено за фінансової підтримки АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Представництва Австрійської служби академічного обміну, м. Львів.
«Здобувши понад чверть століття тому незалежність і вперше у своїй історії зберігши її протягом довшого часу, Україна на Євромайдані розпрощалася з радянським минулим і з російським великим братом. Вона надолужує революцію 1989 р. й долучається до грона європейських націй. Настав час і нам відвести Україні належне їй місце на ментальній мапі Європи» (Андреас Каппеллер).
«Нормальні добросусідські відносини стануть можливими лише тоді, коли Росія піде з України, коли облишить свою патерналістську позицію й визнає Україну та українців самостійними рівноправними партнерами, тобто коли відмовиться від ролі великого брата» (Андреас Каппеллер).
«Основне завдання, яке ставить перед собою автор, насамперед у тому, щоб роз’яснити німецькомовному читачеві, як розвивалися стосунки двох сусідніх та, на перший погляд, доволі близьких народів протягом багатьох сторіч, і продемонструвати, чи могли існувати, хай навіть теоретично, історичні причини для якогось збройного протистояння між українцями й росіянами. Якщо історія, культура, література росіян ще якось присутні на ментальній мапі пересічного мешканця Західної Європи, то його знання про українців дорівнюють здебільшого нулеві. Ба навіть багато хто досі за інерцією вважає росіян і українців одним народом, у чому доволі значних успіхів досягли колись царська й радянська історіографія та публічна історія й до чого докладає значних зусиль сучасна російська пропаганда» (Володимир Кам'янець).