Вадим Денисенко, Юрій Вишневський Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців

Вадим Денисенко, Юрій Вишневський

Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців

Наш Формат 2020 р. 296 ст. , обкладинка: тверда
розмір: 140х210 мм.

оцінок: 1

Продано, немає в наявності

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

Як голосувати, щоб не шкодувати. Тематика Політологія, історія, вибори, політичні маніпуляції. Про книгу «Політики не брешуть. 10 законів взаємодії
політиків і виборців» Вадима Денисенка та Юрія
Вишневського Чому в липні 1945-го, через два місяці після перемоги над
Німеччиною, Черчилль зазнав поразки на виборах? Чому в
Польщі так довго триває епоха Дуди, а в Угорщині — Орбана?
Чому навесні 2019-го Порошенко зазнав поразки, а Зеленський
опинився в кріслі президента?
Таких питань безліч, і відповіді на них можна шукати в безлічі
випадковостей. Проте розгадка всіх цих перемог і поразок — у
політологічних законах, які діють у політиці з такою самою
невідворотною силою, що й фізичні закони в природі. Для кого книжка Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче зрозуміти поведінку
політиків і навчитись робити правильний вибір. Книгу «Політики не брешуть» варто придбати. Чому? Ця книжка — про десять законів політології, з яскравими
прикладами із світової й української новітньої історії. Автори
намагалися задовольнити цікавість тих, хто хоче розуміти, як
працює світ політики і чому він здається таким дивним. Про авторів Вадим Денисенко — журналіст (з 1996
року), кандидат філологічних наук,
політолог. Співзасновник і головний
редактор Еспресо TV. У 2014 році заснував
«Центр вивчення Росії та окупованих
територій», який першим порахував,
скільки Росія витрачає на утримання
маріонеткових режимів «ЛДНР». У
2014–2019 — народний депутат. Розробляв
урядові піар-кампанії 2017–2019 років. Юрій Вишневський — політичний журналіст
з 1993 року. Працював у низці видань, з
2014-го чільний політичний оглядач
«Ділової столиці». Є співавтором трьох
досліджень, присвяченим ситуації після
окупації Донбасу. Відгуки відомих особистостей про книгу «Політики не брешуть» Вадима Денисенка та Юрія Вишневського Автори мали інтелектуальне нахабство — поставити за мету
знайти закони, яким підкоряється світ політики. Таких законів у
книжці десять. І їх цілком достатньо, щоб після прочитання
побачити світ політики новими очима.
Олексій Кошель, голова Комітету виборців Украіни У книзі сформульовано 10 законів взаємодії політиків і виборців.
Мене найбільше вразив останній, десятий закон: «Популізм
породжує примітивізм, а примітивізм — агресію або бажання
здатися». Він – про те, що буває, коли до влади приходять не
просто популісти, а популісти-примітивісти.
Олексій Голобуцький, політолог Цитати з книжки Про «коротку пам’ять» виборця У пам’яті виборців уся діяльність політика за всю його каденцію від
виборів до виборів стирається, крім однієї найгострішої, пікової миті. І
навіть якщо ця мить зафіксувалася в пам’яті як дуже негативна, її
можна знівелювати кінцевим позитивом перед виборами: якимись
подачками, чи популістськими обіцянками, чи просто вдалим
перефарбуванням. Звичайно, це дуже погана новина для виборців:
виявляється, у їхніх генах закладено раз у раз бути обдуреними
політиками. Так само це погана новина для чесних політиків: чесність
карається програшем на виборах. Чому політики не виконують обіцянки Причини, чому люди йдуть у політику, дещо відрізняються від причин,
чому ці люди, ставши політиками, там і залишаються. Причин іти в
політику є кілька, і вони відомі — це жага влади, бажання зробити щось
корисне, гроші і слава (бажання поклоніння). Опинившись у реальній
політиці й починаючи здобувати те, по що вони прийшли, політики
потрапляють у кілька серйозних пасток. І перша — це пастка пам’яті.
Політик найчастіше забуває першопричини свого обрання і далі
починає пристосовувати свої цінності й мотиви до системи довкола.
Якоїсь миті він уже щиро не розуміє, чому те, що він робить, не
оцінюють виборці. Або навпаки, отримавши схвальні відгуки, ще
більше впевнюється у своїй незмінній правоті.