Франкопан Пітер Великі шовкові шляхи. Нова історія світу

Франкопан Пітер

Великі шовкові шляхи. Нова історія світу

Лабораторія 2024 р. 624 ст. , обкладинка: Тверда
розмір: 240х170 мм.

оцінок: 1

Немає в наявності

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

У світі продано понад 1 мільйон примірників

Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, знову поміщений у центр уваги. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи читача у подорож стародавніми торговельними шляхами аж до їхнього сучасного відновлення.

Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися один з одним через торгівлю та війни. Від піднесення до падіння імперій, від поширення буддизму до приходу християнства та ісламу, аж до великих війн XX століття — ця книга показує, як доля Заходу завжди була нерозривно пов’язана зі Сходом.

«Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» — актуальне дослідження драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає наш світ, з точки зору азійських держав і їхнього швидкісного зростання.

Чому варто прочитати книжку «Великі шовкові шляхи. Нова історія світу»?

Подає новий погляд на історію світу та кидає виклик західній ідеї про першість греко-римської культури.

Розповідає маловідомі історичні факти, наприклад, як китайські тексти з арифметики допомогли Лейбніцу розробити двійкову систему або про стародавні східні міста Мерв і Рай.

Демонструє, як розширення зв’язків та поглиблення співпраці допомагають азійському регіону досягти успіху на противагу західним країнам, які зводять бар’єри та намагаються здобути більше контролю.

Про Пітера Франкопана

Пітер Франкопан

— британський історик, старший науковий працівник Вустерського коледжу в Оксфорді, директор Оксфордського центру візантійських досліджень.

Цитати

Шлях релігій

Інтелектуальні й богословські простори Шовкових шляхів були переповненими — божества й секти, священники й місцеві правителі постійно зіштовхувалися одне з одним. Ставки були високими. Це був час, коли різні суспільства були дуже сприйнятливими до пояснень усього — від буденного до надприродного, а віра вирішувала одразу купу проблем. Боротьба між різними віруваннями була вкрай політизованою. І для всіх цих релігій — хай вони походили з Індії (індуїзм, джайнізм, буддизм), Персії (зороастризм, маніхейство) чи більш західних країв (юдаїзм, християнство, згодом — іслам) — для всіх них тріумф на полі бою чи за столом переговорів сприймалися як свідчення культурної переваги та божественного благословення. Рівняння було однаково просте й потужне: суспільство під заступництвом правильного бога чи богів процвітає, а ті, хто покладають надії на фальшивих ідолів й порожні обітниці, страждають.

Шлях до революції

Забезпечити собі значні ресурси було важливо, бо не лише пропозиція духовних нагород схиляла людей на бік учення ісламу. Після появи Мухаммада один полководець нібито мовив до свого сасанідського колеги: «Ми більше не прагнемо мирських здобутків». Головною метою походу було поширення слова Бога. Звісно, проповідницьке завзяття було надважливим для успіху раннього ісламу. Але так само багато важив інноваційний спосіб, в який розподілялися трофеї та фінанси. Бажаючи винагородити вірність і послух матеріальними благами, Мухаммад постановив, що захоплені в невірних речі мали дістатися правовірним. Це тісно пов’язало економічні інтереси з релігійними.

Шлях до Північної Європи

Вплив Шовкових шляхів став відчутним у ремеслі. Керамічна промисловість розквітла в Гарлемі, Амстердамі та головним чином — в Делфті. На цю галузь суттєво вплинув зовнішній вигляд і дизайн речей, які завозили зі Сходу. Китайські візуальні теми домінували на ринку. Характерні синьо-білі вироби, вигадані багато століть тому гончарями в Перській затоці, які вже були дуже популярними в Китаї та Османській імперії, тепер так активно переймалися, що стали прикметною рисою також і голландської кераміки. Наслідування було не лише найщирішою формою лестощів, в цьому разі Шлях до Північної Європи також йшлося про приєднання до глобальної системи матеріальної культури, яка тепер поєднувала Північне море з Індійським і Тихим океанами.

Відгуки

Франкопан написав унікальну книгу, яка змушує ставити під сумнів наші припущення про світ,

— The Wall Street Journal

У змаганні континентів за вплив і добробут Захід вирвався вперед за історичними мірками зовсім недавно — років п'ятсот тому. Його форою стали науковий метод, промислова революція і великі географічні відкриття. До того першим номером грав Схід — саме звідти йшов потік ідей і товарів з високою доданою вартістю. І ось на наших очах Схід зрівнює рахунок, а в окремих дисциплінах навіть виходить уперед. Україна народилася і сформувалася на стику цивілізацій — між Сходом і Заходом. З одного боку, в цьому наша історична вразливість, а з іншого — нагода брати найкраще від двох світів. Східні країни — Японія, Південна Корея, Китай, Гонконг — промовистий приклад навздогінної модернізації — їм вдалося. Україна теж має розв'язати складне рівняння реформ, проте зробити це простіше, коли знаєш, що розв'язок існує. Найуспішніші країни Сходу вступили у створений Заходом клуб глобальної економіки, не втративши себе — своїх традицій і національної самобутності. Великі Шовкові шляхи розвиваються, і нам треба докласти зусиль, щоб Україна стала на них важливим пунктом,

— Борис Шестопалов