Микола Шпаковський, Ростислав ФукСільські вісті
Крок 2015 р. 98 ст.
оцінок: 1
розмір: 105х145 мм.
Як би хтось си думав, жи в селі нема жадної культури — той най си йде до пісєчої мами. Ну і шо з того, жи в клюбі хпала стіна, як Ігор з Варваринец був фіром назад давав. Місяць го не видко скурвисина. Менче з тим, в тім клюбови і так ніц толкового не було, як си зара нагадаю, жи тамтом зимом ми всі гулєлисьмо в сінтіпонових куртках — а то збоку певно виглідало як якесь столковиско ламаґів: махаєш отакво руками, перебираєш ногами, впотієш в тій куртці тай простудиш нирки. Во Анджик Малий був си потовк до одвірка чоло і зломав носа, як йшов надвір до кулідзунь пити з ними по пидисят. То нашо такево сі кому здало, а дохтори заракій дорогі, за могорич сі не обійде! Але зато в нас є ферма, хліви — пітсот людий там можна посадити. На коровлічі жолоби, правда. А де перед тим ті корови поділисі — то селищний голова знає, списав десь, як то все сі в нас робе навіґлє і через сраку. А люди як все мовчат, кажен має за себе боя, не підскоче. Ну і зачилисьмо приводити ту ферму до поридку, би було ґлянц, ну як для себе. Послали в область білорусом Степана Капусняка і Мариську Палюхову за вобоями і ковроліном. Дали їм прицепа і штири тисячи гривнів. Наказали аби не дуже квітасте було, бо то не молодятам в нову хату, а на культуру. Привезли зелений ковьор і червоні шпалери. Вобклеїли скілько могли, а решту посипали тирсою. Там, де ковролін, то була віп-зона для голови, гостей з міста і ближчої родини. А де тирса — то гальорка для робочого класу. Ну і зачала сі бійня, бо як то так — стелили всі, голови не було, тепер він на тому буде сидів, а всі роботяги мают чвертку як в хліві розпивати. Ну голова, аби троха сі збравувати, розкрутив свій старий Спрінтер, яким возив колись людий до Іспанії, повитєгував з него всі сідушки і пожертвував на тії тирсові місця. То вже троха сі втихомирили. Ну а для повного спокойствія рішили, жи будут розігрувати каждого вечора лотирею на два місця в віп-зоні. Лотереї лотереями. Бо на тім біди ше сі не скінчили. То ше світло тре було провести. Кажу пацанови най драбину двома руками тримає шторца, лямпочки тре повкручувати. А то мишіґіне зачило шось до мене пащекувати, жи так сі не робе, бо ніби тре спочатку щиток відключити. Я шо вдома лямпочки ніколи не мінєв? Ну але я не знав, жи той щиток був на три фазі чи може більше і шось там забарахлило. Короче, впалило ми током геж кашкіт загорівсі. Але обійшлосі, кричу му зверха най тілько хтось підставит ті пару мішків тирси, жи в куті стоят, бо буду падав. Ну і всьо, більше нічо такого не було. Приземливсі, затушив тапочком кашкіта, потріпавсі тай післав Стефка по пиво, якраз свіже привезли. Ну а шоби на сцені звук і лямпочки поставити, то вже рішили закликати з Тернополя пацанів, «Шов Мастєр» сі називали. Приїхали на великім Рені троє. Їден, той жи за рульом, був такий маленький кругленький, в коротких штанцьох, ходив всьо записував і мірав васерваґою. Другий нідзно руками розмахував, курив папіроси і сваривсі з першим. А третий взагалі ніц не балакав, но дививсі в свого планшета, так ніби з тьощою по скайпі з Італії балакав. Йой, людоньки, нарахували вони нам таку копійку, жи каждий мусів з хати нести всі гроші, які мав. Ну а шо вже було робити? Рішили переплюнути Настасівський клюб, то вже мусіли. Ґонор є ґонор. Понапривозили вони тих колонок і проджекторів, як включили то всьо на купу, жи аж в школі і в склепі світло сі виключило. Тре було через ту всю затію ше вітрака ставити, аби більше світла тєгнув. То так само ті жужики нарадили, бо їден з них на німцьох був і таке видів. Тай по тім капарстві зробилисьмо «квітку», загуділи на три дни, обчистили всі остатні загашники, півниці і до діла. Музикантів то вже не памнітаю, то не скажу чи добре грали, чи шось недотігнули, бо шось мене хапнуло і на другий день я мусив пити воду з поташом. І з других сіл до нас почали більше приїжджати, навіть з дітисками, їдно другому переказувало. Бодько організував ту як г місті: гойдалки, такево всяке, жи підскакує, крутисі догори, додолини, перевертаєсі. Чортового колеса правда не можна було, бо ксьондз казав, жи хто з него попадає — хоронити не буде, від чорта то сі взєло. Аби не забути, то по неділях були ше коні, бо в будний день Бодько тими воґирами ворав люцкі поля. Баби понакривали коників капами з ружами, вчіпили маленькі сіделка, а діти сі на них возили, тішили, я їх тримав за руки, би не попадали часом. А їхні тати з мамами робили нам і в склепі добру виручку, то половину культури ми вже відбили. В другім селі отакво і буде далі трумкав той діджей Дозік на прицепі, то хто вже на него прийде, хоть він і з области приїжджає? На празник, а празник в нас на зелені шьвєта, зробили дуже модне і сучасне дійство. Етнофестиваль. Розвішали рекляму по всіх селах, навіть в области. Баби повитягували зо скринів старі вишиванки, ше в яких їхні прабабці ходили з передпрадідами в кукурузу і в гречку, тай давай продавати їх по дві тисічі гривнів як риліквію. Котрі більше гміли, то повишивали самі. Хлопи нагнали горівок, навудили сала з шинкою. Повиставляли палатки на пасовиску коло ферми. Запросили пару ансамблів. Навіть казали, жи Шпаковский з Фуком були, але перший сі відразу напив (а хлебнути він любе), зачив до Ганьки Бурундукової сі зачіпати. Ну, Влодкови то сі не сподобало і зо два рази вгрів його по варґах. Спухли, як в бика ґалаґони. Фук відразу повіз ‘го до шпиталю, сказали, жи такі тепер будут всьо життє. І тре було воно їм? Але фестиваль сі вдав, правда хтось після того всі колонки покрав, повідали, ніби бачили тих трьох, жи їх поставили… ISBN: 978-617-692-291-9 |
Сільські історії
Дімаров Анатолій
799
Феномен коломийського краєзнавства
Микола Савчук, Микола Васильчук
85
Світочі галицького відродження: Микола Верещинський, брати Білоуси
Васильчук Микола
69
СІЧОВИЙ БАТЬКО
МИХАЙЛО ПЕТРІВ, МИКОЛА ГУЙВАНЮК, ВАЛЕРІЙ КОВТУН, МИКОЛА САВЧУК
75
Марко Кропивницький
Коломієць Ростислав
99
Никифор Дровняк
Коломієць Ростислав
99
Аркур. Натхнення
Ріпка Ростислав
519
Гнат Хоткевич
Коломієць Ростислав
99
Дмитро Донцов
Коломієць Ростислав
99
Леонід Биков
Коломієць Ростислав
99
Золотой осел
Луций Апулей, Грищенков Ростислав
99
Знамениті оповідки з діянь римських
перекл. з латині Ростислав Паранько
560
Вивід прав України
Іван Франко, Михайло Грушевський, Микола Костомаров, В'ячеслав Липинський, Симон Петлюра, Микола Міхновський, Самийло Величко, Иван Мазепа, Пилип Орлик
49
Микола Сеньковський. Карпатські листівки 1925-1932
Сеньковський Микола
429
Енциклопедія художнього металу. Том 1. Світовий та український художній метал. Класифікація, термінологія, стилістика, експертиза
Шмагало Ростислав
699
Савчук Микола. Наш усміхнений батько Тарас
Савчук Микола
429
Розстріляне відродження. Бузько, Марко Вороний, Микола Вороний, Влизько, Вишня, Драй-Хмара, Єфремов, Зеров, Ірчан, Івасюк, Йогансен, Косинка, Липківський
Остап Вишня Григорій Косинка Микола Зеров
386
Микола Васильович Варення. Живопис
Варення Микола Васильович
319
Микола Вінграновський - дітям. Сіроманець
Вінграновський Микола
189
У Бога за пазухою
Петренко Микола
129
Паннонське чудовисько
Шанта Микола
280
Твори в 2 томах
Костомаров Микола
999
Самостійна Україна
Міхновський Микола
329
Поезії
Зеров Микола
219
На горі народжена
Савчук Микола
99
На срібнім березі. Вибрані вірші
Вінграновський Микола
439
Мина Мазайло. П’єси
Куліш Микола
282
Основи навчального академічного рисунка.
Микола Лі
899
Останній день
Хвильовий Микола
149
Ключівські весільні співанки
Савчук Микола
290
Колумб з Коломиї
Савчук Микола
69
Ключівські прислів’я, приказки та инше
Савчук Микола
250
Маклена Ґраса. Публіцистика
Куліш Микола
229
Технічна історія Коломиї
Савчук Микола
99
Українське письменство XIX сторіччя
Зеров Микола
259
Український гумористично-сатиричний календар-альманах
Савчук Микола, укл.
399
Віршиків кілька для Назарчика і Матійка
Жулинський Микола
120
Заокеанські письменники України
Француженко-Вірний Микола
179
Тарас Бульба
Гоголь Микола, Шкляр Василь
220
Основи вчення про добро і зло
упорядник Микола Куджак
35
Народний Малахій. Листи
Микола Куліш
257
Микола Зеров
Кужавська Євгенія
99
Норми й культура української мови
Зубков Микола
389
Хто такий Микола Леонтович
Сердюк Марія
259
Нарис історії Українських січових стрільців
Микола Лазарович
259
Шинель. Ніс
Микола Гоголь
110
Повість про санаторійну зону. Сентиментальна історія...
Хвильовий Микола
249
Сліди на бруківці: збірник статей
Васильчук Микола
89
Наш Український Крим: Життя українців на півострові
Галичанець Микола
235
Вечори на хуторі біля Диканьки; Миргород
Гоголь Микола
849
Scripta manent (написане зостається)
Васильчук Микола
89
Ювілейний маршрут коломийської колії
Савчук Микола
65
Чарівні казки. (іл.Т.Б.Савельєвої)
Зінчук Микола Антонович
169
Моя молитва: поезії, роман
Вінграновський Микола
399
Микола Джеря : повість
Нечуй-Левицький І.С.
189
Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 6, літери Е - Й
Редактор-упорядник Микола Савчук
399
Показати ще...