Понипаляк Аліна Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука

Понипаляк Аліна

Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука

Наш Формат 2021 р. 256 ст. , обкладинка: тверда
розмір: 140х210 мм.

оцінок: 1

Немає в наявності

239 грн.

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

«Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука» Аліни Понипаляк Тематика книги Історія України, ХХ століття, національно-визвольна боротьба. Опис книги Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука Є люди-епохи, а є люди — кілька епох. Такою особистістю був останній
командир УПА Василь Кук. Він народився до Першої світової, пережив
лихоліття Другої світової, розквіт і згортання діяльності УПА, потрапив у
радянський полон і разом з Україною отримав омріяну свободу в 1991-му.
Як сімейна скрута вплинула на його погляди? Коли він загорівся ідеєю збройної
боротьби? Як пережив смерть братів Ілька й Іларія, яких стратили за українську
державність? Як вибудовував мережу ОУН у Дніпропетровську й перебував у
підпіллі на Волині й Галичині? Як продовжував тиху боротьбу в 1970–1980 роки
й отримав «друге дихання» після незалежності? На всі ці питання відповідає
історикиня Аліна Понипаляк. Для кого книга ''Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука'' Аліна Понипаляк Для широкого кола читачів, усіх, хто хоче зануритися в життєву атмосферу
покоління, яке виборювало незалежність України в середині ХХ століття та
розвінчати міфи й таємниці навколо останнього командира УПА. Чому варто купувати цю книгу? Авторка дослідила архівні дані та спомини людей, які особисто знали Василя
Кука, поспілкувалася з рідними, побувала там, де він народився, жив і творив.
Усе це допомогло показати, яким був Кук і як він боровся за українську
незалежність. Про авторку Аліна Понипаляк - кандидатка істо��ичних
наук, дослідниця українського визвольного
руху, науковиця Національного музею
історії України, співкоординаторка
громадської ініціативи «ВимкниРосійське». Книжки на схожу тематику «Скоропадський і Крим. Від протистояння
до приєднання» Сергій Громенко, «Наш
Формат», 2021 рік «Перспективи української революції»
Степан Бандера, «Наш Формат», 2020 рік Відгуки про книгу Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука Ця біографія Василя Кука — не перша книжка українських істориків про нього і,
напевно, не остання. Але точно найповніша, написана з використанням
найбільшого масиву джерел. Авторка не тільки скористалася можливостями
відкритого доступу до архівів КДБ в межах декомунізації, а й ретельно
попрацювала із приватними документами генерала і родини. — Володимир В’ятрович, історик Василь Кук — одна з найцікавіших історичних дійових осіб «війни після війни».
Людина, яка знала всіх і все про підпілля. Вийшов живим з КДБ і переміг
червону Москву. Дожив до незалежності України, яка хоч і не стала УССД в її
бандерівській версії, але шанує героїку визвольної боротьби. І «Слава Україні!»
— це наше гасло. — Вахтанг Кіпіані, головний редактор «Історичної правди» Найкращі цитати книжки Про трагічну долю сім’ї Кука Історія Василя Кука і його родини є багато в чому показовою та
унікальною для того часу. Всі діти Степана Матвійовича й Парасковії
Федорівни були членами або симпатиками ОУН. Молодшого брата Кука
— Іларія — за активну діяльність в ОУН і причетність до справи
Ясінських ще в 1938 році стратила польська влада. Филимона й Івана,
що належали до Юнацтва ОУН, радянський режим у 1940-му
заарештував і засудив до восьми років тюремних таборів. Сестра Єва
також належала до ОУН і була дружиною оунівця «Медведя», який
загинув у 1945-му на Стрийщині, а вона сама померла від хвороби
серця в 1946-му. У 1954 році потрапив до рук окупантів і сам Василь
Кук. На жаль, трагедія родини Куків не була поодинокою. Якщо згадати
сімейні історії інших діячів ОУН і УПА, наприклад, Степана Бандери, то
його братів Богдана, Олександра й Василя замордували окупанти, а
сестер вислали в Сибір. Навіть батька Степана Бандери, греко-
католицького священника Андрія, розстріляли енкавеесники. Про любов до навчання Василя Кука Василь дуже любив гімназію. У цих стінах Василеві було дуже «рідно»:
тут навчалися переважно українці. Викладачі теж були українцями,
більшість з них пройшла Першу світову війну й боролася за українську
державність в 1917–1921 роках. А ще Василь любив гімназію за те, що
в кожному її класі були книжкові шафи. Василь з великою повагою
ставився до книжок — не че рез те, що вони багато коштували, а тому,
що вважав їх скарбницею знань. Він спрагло брався за все, що
потрапляло в руки, і хапав кожне слово. Бідність мотивувала його
навчатися: аби стати людиною й відірватися від поля й землі, якої
насправді майже не було, мусиш дуже старатися. Стимулом були й
батькові слова: «Що я вам можу дати, діти, окрім знань, які не у важкій
торбі за плечима носити?».