Еко Умберто Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка

Еко Умберто

Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка

Історія європейської цивілізації

Фоліо 2020 р. 528 ст. , обкладинка: тверда

оцінок: 1

999 грн.

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

Проект «Історія європейської цивілізації» охоплює період від античних часів до ХХ століття і поділений на три основних блоки: Античність: Рим, Греція, Близький Схід; Середньовіччя: Раннє середньовіччя, Високе середньовіччя, Пізнє середньовіччя, XV століття; Сучасність: XVI—XХ століття. При створенні цього надзвичайного проекту його упорядник — видатний італійський вчений-філософ, літературний критик, письменник Умберто Еко (1932—2016) — керувався мультидисциплінарним принципом: Історія, Філософія, Міфологія та релігія, Образотворче мистецтво, Література, Наука і техніка, Музика. Статті до розділів написані провідними італійськими фахівцями у кожній галузі.
Том «Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка» охоплює період так званого Чинквеченто, тобто висвітлює події, що відбувалися в різних царинах європейської цивілізації протягом XVІ століття. В цей період продовжується становлення модерної Держави і європейської ідентичності в сучасному розумінні цього слова.
Межею, що відокремлює епоху Відродження від Середньовіччя, вважається 1492 рік. Саме тоді закінчується Реконкіста, що остаточно звільняє Іспанію від маврів і впливу ісламу — і це стає початком християнської, або ж так званої європейської ідентичності. Інша ключова дата Чинквеченто — 1517 рік, який знаменує початок Реформації, що у свою чергу викликала Контрреформацію, внаслідок якої змінилася і католицька Церква, що не могло не позначитися на посиленні позицій науки і техніки, а також на розвитку філософії і мистецтва.
Таким чином, цей том розповідає про той відтинок європейської історії, «коли серед зародків оновлення й нетерпимості до застарілих священних чи мирських наук утворюється нове уявлення про людину і природу, що суттєво вплинуло й на сучасну епоху».