Руденко Микола

ЕНЕРГІЯ ПРОГРЕСУ. ГНОСИС І СУЧАСНІСТЬ

Журналіст України 2008 р. 716 ст.

оцінок: 1

Немає в наявності

105 грн.

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

ЕНЕРҐІЯ ПРОҐРЕСУ. ҐНОСИС І СУЧАСНІСТЬ

Найповніше видання творів Миколи Руденка в галузі фізичної економії, заборонених до публікації в Радянському Союзі. Колишній фронтовик, видатний ноет і прозаїк, член міськкому КПУ, згодом — організатор і керівник Української Гельсінської групи правозахисників, він зумів не тільки постати над тоталітарною системою, а й дошукатися першопричин трагедії слов'янства, зумовленої катастрофічними помилками «марксизму». Не дивно, що система «марксизму-ленінізму» жорстоко повелася з людиною, яка прозріла і намагалася промінь прозріння донести до суспільства. Згідно з вказівкою секретаріату ЦК КІІРС письменник і громадський діяч Микола Руденко був засуджений до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання наприкінці 70-х...
В «Енергії прогресу» автор аргументовано спростовує теорію К. Маркса про додаткову вартість, відновлює імена основоположників фізичної економії Сергія Подолинського та Франсуа Кене, які доводили, що додаткова вартість може створюватися лише енергією Сонця. Актуальність оцінки світового розвитку, зроблена Миколою Руденком понад сорок літ тому, набуває особливої гостроти нині, коли вже всі серйозні засоби масової інформації забили па сполох через загрозу глобального потепління та енергетичної і продовольчої кризи. Вихід у людства один — оптимізувати використання енергії Сонця та Космосу, а не спустошувати надра планети.
«...Під енергією прогресу, — пише Микола Руденко, — слід розуміти абсолютну додаткову вартість — тобто біологічну енергію, яку щорічно виробляє хліборобство.
Земна куля — це космічний корабель людства. Ми повинні усвідомлювати, скільки в ньому залишилося пального і як довго ми зможемо використовувати його в наших двигунах».
Твори лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Героя України М. Руденка відредаговані його дружиною Раїсою Панасівною у травні 2008 р.