Просніцький Олексій Як не профакапити проєкт

Просніцький Олексій

Як не профакапити проєкт

Наш Формат 2024 р. 512 ст. , обкладинка: Тверда
розмір: 235х155 мм.

оцінок: 1

Продано, немає в наявності

Доставка:
   - Нова Пошта 1-3 дні
   - Укрпошта 3-7 днів

Оплата:
   - при отриманні
   - на карту Приватбанка

Чому знання і досвід в управлінні проєктами, набуті в різних країнах, масово не приживаються в Україні? І це попри те, що існує безліч вартих уваги праць західних авторів.

Олексій Просніцький у цій книжці зібрав проєктне управління (з усіма його складниками та інструментами) в єдине структуроване середовище і, що найголовніше, проілюстрував його десятками прикладів з українського сьогодення. А також подав 12 бізнес-кейсів, які написали колеги з найкращих українських компаній у різних сферах.

Про автора

Олексій Просніцький

— співзасновник компанії LEO Consulting та школи управління будівельними проєктами PRO PM, професійний керівник проєктів, має сертифікати PMP, PgMP, PRINCE2 та нагороду MVP. З 2006 року впроваджує проєктне та портфельне управління в українських компаніях з різних галузей.

Відгуки

Як топменеджер, що відповідає за впровадження проєктного і портфельного управління в компанії, вважаю, що найціннішими у книжці є безліч кейсів і прикладів з упровадження проєктного менеджменту саме в українських компаніях. Не зустрічав нічого схожого.

— Сергій Курінний, заступник генерального директора холдингу Retail Group

Памятаю, як уперше взяв до рук PMBOK. Я не розумів, як цю книгу взагалі можна читати й застосовувати на практиці. Інша річ — Rita, значно доступніша. Вважаю, що Олексій створив українську версію Rita, де зрозумілою людською мовою — та ще й з гумором! — описав основні аспекти проєктного менеджменту.

— Роман Резніков, віцепрезидент компанії Intellias

Усе, що ви хотіли знати про управління проєктами, і навіть трішечки більше. Автор майстерно підібрав приклади, метафори й історії, які полегшують сприйняття та засвоєння складного матеріалу, що робить його доступним навіть для новачка.

— Вікторія Олешко, консультантка з управління знаннями

Сфера управління проєктами людині зовні може нагадати зоопарк: тут водяться дивні різноманітні істоти, яким поклоняються секти прихильників, а повсюди розставлені паркани з попередженнями. Досвідчений відвідувач одразу кинеться до кіоска, де придбає путівник. Такий путівник перед вами. Це не енциклопедія, не підручник (з правильними відповідями наприкінці) і тим більше не Біблія (з вічними й непорушними заповідями) — а жива мапа постійно змінної Країни див, звідки ви можете винести свої скарби.

Отже, що чекає читачів і читачок? Як мінімум, ви дізнаєтеся десятки термінів, методів, інструментів, прийомів, способів, хитрощів та секретів, тож зможете виглядати зіркою на вечірці проєктних менеджерів. Як оптимум, ви оновите свої знання й навички та не змарнуєте свій нинішній проєкт, а врешті отримаєте наступний — складніший, цікавіший, з більшою винагородою. Як максимум, ви познайомитеся з неординарним поглядом відомого майстра і зможете посперечатися з ним. А тим часом у мінливому, непевному, складному й неоднозначному (VUCA) світі управління проєктами з'явиться щось новеньке.

Отже, якщо хочете в процесі роботи над проєктом не з'їхати з глузду, не пересваритися з усіма, не влізти в мінус на всі гроші світу, не розтягнути проєкт до Страшного суду (коли він буде вже не актуальним), — читайте цю книгу, і буде вам щастя.

Щоб перемогти у війні, нам потрібно втілити тисячі проєктів. Щоб відновити й модернізувати країну після перемоги, нам потрібно втілити десятки тисяч проєктів. В тилу і на фронті. У виробництві, логістиці, будівництві, реформах, розбудові інституцій, культурі, дипломатії тощо. У впровадженні норм ЄС та стандартів НАТО. У столиці та невеликих громадах. Повсюди.

Коли (а не якщо) ця книга допоможе зробити бодай тисячу проєктів краще, швидше, дешевше і з меншою кількістю втрачених нервових клітин, можна буде впевнено сказати, що автор свою місію виконав.

— Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи kmbs

Цитати

Стратегія — це модель розвитку компанії на найближчі роки, яка розробляється або за класичним сценарієм, коли все деталізовано і всі в компанії дотримуються ухваленого плану й відхилення не схвалюються, або є опортуністичною, тобто гнучкою, коли зміни в компанії запроваджуються в унісон з ринком.

Отже, якщо ви створюєте продукт для зовнішніх користувачів, ваше завдання — знайти у своїй компанії їх представників, тобто внутрішні користувачів. Наприклад, якщо ваша компанія, відомий ритейлер, вирішує постачати до магазинів кавові машини, то, звісно, ви аж ніяк не вплинете на відвідувачів магазину, щоб вони придбали саме ваш продукт, тому вам треба працювати з представниками цієї цільової аудиторії. Скажімо, це можуть бути працівники відділу маркетингу або сервісної служби, які краще знаються на потребах та бажаннях покупців. І звісно, представники зовнішніх користувачів (у нашому прикладі маркетологи або працівники сервісної служби) мають нести відповідальність за майбутні результати та вигоди проєкту.

Насправді потреба в управлінні проєктами виникла ще у 60-х роках XX століття через нездатність наявної моделі управління (функціональної) швидко реагувати на виклики. А виклики жахали. Хто кого. СРСР чи США виграє космічну гонку. США виграли. І однією з причин цієї перемоги стало комплексне застосування нової моделі управління — проєктного підходу.